Рішення замовника: Вимога відхилена

Відповідно до «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454, із змінами, під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Отже, за нормами діючого законодавства Замовник має право (може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником на поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.
Додатковою підставою не лотової закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на оперативність і своєчасність здійснення поставок та зменшує ризики відміни торгів з причини відсутності учасників по лотах, де сума закупівлі невелика. Своїм рішенням об’єднати в межах Лоту №1 лікарські засоби перелік яких міститься в Медико-технічних вимогах Додатку 3 тендерної документації замовник ще один раз підтверджує те, що дотримується вимог закону, в тому числі принципів здійснення публічних закупівель перелічених в ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», серед яких є і принцип максимальної ефективності та економії.
При визначенні предмета закупівлі в цілому чи за окремими частинами, Замовник керується, перш за все, не інтересами бізнесу (які представляє Учасник), а виконанням своїх функціональних обов’язків, якими передбачено забезпечення лікування пацієнтів відповідно до затверджених галузевих стандартів МОЗ одномоментно цілісною номенклатурою. Поділ предмета закупівлі на лоти надасть можливість Учаснику вибрати лише ті позиції, які для нього є фінансово привабливі, мають великі об’єми. При цьому лікувальний заклад ризикує залишитись недоукомплектованим переліком необхідних виробів медичного призначення, які Учасників не цікавлять, бо є для них не рентабельними. Замовник в своїй закупівлі жодним чином не обмежує коло потенційних учасників, так як, в тендерній документації вказано, що всі посилання на торговельну марку, фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника слід читати як «або еквівалент». Вимоги не можуть вважатися дискримінаційними та такими, що обмежують конкуренцію, якщо на ринку є не менше 2 учасників, здатних задовольнити та виконати такі вимоги. Таким чином, Замовник вважає, що не порушив чинне законодавство, не встановив дискримінаційних умов, а лише скористався своїм законним правом, так як учасник має право подати аналог іншого виробника стосовно позицій технічного завдання, що не є гіршими згідно технічних характеристик.